запитання з місця

1. n

1) підлога; настил; поміст; перекриття

2) дно (моря тощо)

3) ґрунт; підошва (виробки)

4) тік (тж corn floor)

5) кін. знімальний павільйон

6) поверх

7) геол. ярус, горизонт

8) мінімальний рівень (цін тощо)

9) місця в залі засідань (членів парламенту тощо)

10) (the floor) право виступу, слово

11) аудиторія; публіка

2. v

1) настилати підлогу

2) збити з ніг; повалити на підлогу; розм. подолати

3) розм. поставити в тупик; примусити замовкнути; збентежити

4) розсипати по підлозі; поставити (покласти) на підлогу; розстилати на підлозі

5) розм. закінчити (роботу)

* * *

1) підлога; настил; перекриття; поміст

2) дно (океану, моря, печери)

3) ґрунт; підошва ( виробки)

4) тік, гумно ( corn floor)

5) мop. флот

6) кiнo; cпeц. знімальний павільйон, кіноательє

7) виробнича площа; цех; торговельний або виставочний зал; місце в ресторані, відведене під танці; танцювальний зал у клубі

8) поверх

9) гeoл. ярус, горизонт

10) мінімальний рівень (цін, ставок, зарплати)

11) місця членів парламенту у залі засідань; ( the floor) право виступу, слово; аудиторія, публіка; ( to takefloor) звязи слово

1) настилати підлогу

2) повалити на підлогу; збити з ніг; здолати; упоратися

3) збентежити, загнати у глухий кут; змусити замовкнути

4) посадити на місце (учня, що не знає урок)

5) розсипати по підлозі; поставити, покласти на підлогу; розстеляти по підлозі

6) закінчити ( роботу)

7) aвт. тиснути на педаль, гнати машину

1. аудиторія, публіка

2. місця членів парламенту тощо в залі засідань

3. (the floor) право виступу/ слова

- questions from the floor запитання з місця

- to ask for the floor амер. просити слова

- to be on the floor парл. бути на обговоренні (про законопроект то що)

- to cross the floor of the House парл. перейти з однієї партії в іншу

- to get the floor отримати слово

- to give the floor надати слово

- to have the floor отримати слово

- to speak from the floor говорити з місця

- to take the floor брати слово; амер. виступати

- as has been said on this floor як було згадано раніше

- since I have the floor амер. оскільки мені надали слово

- floor leader організатор партії в Конгресі; керівник партійної фракції в Конгресі (США)

- Senate Democratic floor керівник/ організатор сенаторів-демократів (США)

1. n

1) дім, житло, господа, оселя

2) місце проживання; місцеперебування; проживання; притулок

3) рідний дім; отчий дім; рідні місця

4) батьківщина

5) метрополія (Англія)

6) сім'я; сімейне життя; домашнє вогнище

7) місце поширення, батьківщина (рослини тощо); ареал

8) місце зародження (виникнення); колиска

9) приют, благодійний заклад

10) приватний заклад для бездомних собак (котів тощо)

11) спорт. фініш

12) спорт. гол

2. adj

1) домашній, хатній

2) родинний, сімейний

3) рідний, свій

4) місцевий

5) житловий

6) вітчизняний; внутрішній

7) що стосується метрополії (Англії)

8) колючий, ущипливий, дошкульний

3. adv

1) вдома

2) додому

3) на батьківщину

4) у ціль, у точку

5) до кінця, до відказу; туго, міцно

4. v

1) повертатися додому (особл. про голуба)

2) посилати (направляти) додому

3) перебувати, жити (десь)

4) надавати притулок, улаштовувати у себе

* * *

1) будинок, дім, житло; місце проживання; місцеперебування; проживання

2) рідний дім, рідна домівка, рідні місця; батьківщина; метрополія

3) родина, сім'я; домашнє коло; сімейне життя

4) місце поширення, батьківщина ( рослин): ареал; місце зародження або виникнення, батьківщина, колиска

5) притулок, благодійний заклад; пансіонат; приватний заклад для бездомних собак, кішок

6) cпopт. будинок, дім ( в іграх); своє поле; фініш ( легка атлетика); гол

1) домашній

2) рідний, свій; місцевий; зворотний

3) житловий, жилий

4) вітчизняний; внутрішній

5) який відноситься до метрополії ( Англії)

6) колючий, уїдливий

1) вдома; додому; на батьківщину

2) у ціль, в точку

3) до відказу, до кінця; туго, міцно

1) (по) вертатися додому, летіти додому (особл. про голуба); посилати, направляти ( додому); наводитися (про ракету, торпеду)

2) перебувати, знаходитися, жити ( де-небудь); влаштовувати ( кого-небудь) у себе, дати притулок

СВІТОГЛЯД - самовизначення людини щодо її місця у світі та взаємовідносин з ним. С. - духовно-практичне утворення, засноване на співвіднесенні наявного, сущого та уявного, бажаного, належного, синтез досвіду, оцінки знання та переконань, зорієнтованих на ідеали. С. - форма самосвідомості людини і суспільства; національний космопсихологос. С. - форма і спосіб сприйняття суб'єктом світу через потреби розвитку особистості. С. - система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс і мету життя, які визначають діяльність індивіда або соціальної групи та органічно включаються у людські вчинки й норми поведінки. Структурно С. поділяється на такі рівні: світобачення - на основі принципів (антропоцентризм, гуманізм, монізм, плюралізм, скептицизм, догматизм тощо); світовідчуття - на основі досвіду (індивідуального, сімейного, групового, етнічного, класового, суспільного і загальнолюдського); світорозуміння - формується на основі знання; світоспоглядання - на основі мети, цілі, яка усвідомлюється через універсальні форми діяльності (нужда - потреба - інтерес - мета - засоби - результати - наслідки); світосприйняття - на основі цінностей (щастя, любові, істини, краси, добра, свободи, справедливості тощо). У різні історичні епохи формувалися головні структурні системи: космоцентрична, спрямована на пошуки єдиної сутності світобудови; теоцентрична, в якій панує віра в надприродні сили; антропоцентрична, зв'язана з усвідомленням людини центром Всесвіту, розкриттям можливостей розвитку особистості. Історичні типи С. також вказують на його соціально-історичну структуру. Міфологічний С. ґрунтується на вірі в надприродні сили, абсолютизуючи досвід окремого роду, племені з притаманними йому рисами - тотемізму, антропоморфізму, анімізму, символізму, фетишизму. Філософський С. узагальнює досвід, знання, цінності, волевиявлення особи і людства в їхньому ставленні до світу як цілого з метою проникнення в сутність буття Всесвіту та буття людини; він є раціонально-теоретичною рефлексією підґрунтя всіх видів людської життєдіяльності, постійно поновлюваними відповідями на вічні смисложиттєві запитання: що, як, куди, чому, для чого тощо. Релігійний С. ґрунтується на обожненні надприродних сил, жорсткому поділі на духовний і тілесний, земний і небесний, горішній і долішній, природний і надприродний світи, де долається антропоморфізмом, а час набуває стріловидного вигляду, постулюється ноуменальний світ, недоступний органам чуттів і розуму. Науковий С. ґрунтується на експериментальних та теоретичних знаннях про світ у цілому, які характеризуються об'єктивністю, істинністю, загальною значущістю, цілеспрямованістю, відтворюваністю, детермінованістю, необхідністю, ефективністю у змінах природно-історичної дійсності. Мистецький С. ґрунтується на художніх образах та витворах мистецтва, матеріальних та духовних цінностей, задовольняючих естетичні потреби людини і суспільства відповідно до смаків, переконань, ідеалів. Світоглядні переконання, які пройшли крізь серце людини, пережиті й вистраждані нею, опосередковані власним досвідом, тобто такі, що беруть участь у формуванні життєвої позиції. С. націлює на ідеал - ідею, що стала предметом почуття.